Спадкові спори

На сьогодні поширеним є проживання чоловіка та жінки однією сім’єю, без реєстрації офіційного шлюбу. Так званий цивільний або громадянський шлюб. Особи можуть спільно проживати, мати побут, бюджет, взаємні права та обов’язки, піклуватися один про одного, купувати майно, речі. І жодних питань в період проживання може не виникати. Про те, в разі смерті або чоловіка або жінки, які жили спільно без шлюбу — виникають юридичні проблеми та складнощі в частині спадкування. Після смерті особи, усі спадкоємці, які бажають успадкувати майно звертаюся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Серед поширених проблем виділяють:

• Відсутність документів, які підтверджують ступінь споріднення (чоловік-дружина);
• Неможливість успадкувати належну частку у спадковому майні;
• Виникнення спорів між спадкоємцями;
• Нотаріус не може видати жодному із спадкоємців свідоцтво про право на спадщину.

Саме для вирішення цих юридичних питань потрібно звертатися до адвоката по спадковим справам.

Для того, щоб завершити процедуру спадкування потрібно нотаріусу надати рішення суду про вирішення того чи іншого спору.

Тому, нотаріус в таких випадках зазначає про існуючий спір та надає роз’яснення щодо встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу в судовому порядку. Цей факт встановлюється в судовому порядку.

На цьому етапі Вам потрібна якісна юридична допомога. Для того, щоб встановити факт проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу потрібно:

1. Отримати лист-відмову або роз’яснення від нотаріуса щодо неможливості вчинення нотаріальної дії.
2. Записати на консультацію до адвоката на даному сайті.

Вже під час консультації юрист зможе визначити, які документи Вам потрібно зібрати та як підготуватися до справи. Тому, для прийняття рішення на Вашу користь потрібно зібрати докази, документи та покази свідків.

Саме адвокат по спадковим справам Нерода Алла допоможе Вам у вирішенні цього питання: швидко, якісно, дистанційно та без Вашої участі у судах.

Спадкування — це складний процес переходу майнових прав від померлої особи до її спадкоємців, який може відбуватися:

• За чинним заповітом;
• За законом, відповідно до черг спадкування.

Варто зазначити, що процес спадкування є універсальним правонаступництвом, оскільки права та зобов’язання померлої особи переходять до спадкоємців одночасно, як єдине ціле. Після відкриття та вступу у спадщину спадкоємці не можуть прийняти лише частину прав або майна, а від інших відмовитися та не можуть прийняття тільки майно, а від боргу – відмовитися. Отже це є особистісним правонаступництвом, оскільки наступники отримують права та обов’язки безпосередньо після померлого на підставі заяви про прийняття та вступ у спадщину.

При наявності дійсного заповіту все досить просто: спадкує той, хто вказаний у заповіті. Дійсним є останній заповіт на момент смерті спадкодавця.

При відсутності заповіту або при його скасуванні в судовому порядку спадкування відбувається за законом.

Цивільний закон виділяє 5 черг спадкоємців, кожна з яких спадкує після наступної.

Так, до четвертої черги спадкоємців закон відносить осіб, які проживали спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Після смерті особи спадкоємці починають звертатися до нотаріуса зі заявами про вступ та прийняття спадщини.

Найчастіше на практиці нотаріуси вимагають встановлення даного факту в судовому порядку за рішенням суду, якщо є спір або декілька спадкоємців.

На цьому етапі Вам потрібна вже допомога адвоката по спадковим справам та підготовка до суду. Від якісно та правильно складених документів залежить вирішення Вашого спору.

Юрист зможе допомогти Вам:

1. Визначити позицію для справи;
2. Правильно зібрати всі документи, довідки, листи;
3. Скласти заяву для суду;
4. Підготуватися до судової справи та засідання;
5. Представити Ваші інтереси в суді;
6. Отримати рішення суду.

Таким чином, Ви отримаєте якісне вирішення юридичної проблеми та зможете успадкувати майно.

Кожна людина протягом свого життя набуває за різноманітними правочинами, придбаває та отримує цінне і дорого вартісне рухоме та нерухоме майно, заощаджує та зберігає гроші кошти на банківських рахунках, одержує різноманітні виплати тощо. Однак, після смерті особи (спадкодавця) усе нажите нею майно має перейти до спадкоємців, тобто осіб, які пережили померлу особу та перебували з померлим у певних родинних відносинах. Тому, за для переходу майнових прав від спадкодавця до спадкоємців у цивільному праві існує інститут “спадкування”.

Спадкове майно може складатися з:

• Нерухоме майно (житлові будинки, земельні ділянки, «паї», квартири);
• Рухоме майно (автомобілі, дороговартісні речі тощо);
• Грошові кошти, в т.ч. на банківських рахунках, депозитах;
• Права та обов’язки, які залишаються після померлої особи.

При спадкуванні часто проблемним аспектом є відсутність оригіналів документів на спадкове майно або поширеним є неналежне оформлення права власності на нерухоме майно.

Право власності — це право фізичної або юридичної особи на річ, рухоме або нерухоме майно, що включає в себе:

1. Право володіння;
2. Право користування;
3. Право розпорядження.

Поширеною причиною звернення до суду з позовними заявами про визнання права власності в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити документи на це майно:

• Через відсутність правовстановлюючих документів;
• Через помилки та невідповідності у документах;
• За відсутності державної реєстрації права власності на майно.

Тому, Вам для визнання права власності на майно через суд потрібно:

1. Записати на консультацію до адвоката по спадковим справам, залишивши звернення на даному сайті або за номером телефону: 097-58-74-679.
2. Після консультації визначити план подальшого руху у справі.
3. Адвокат буде займатися підготовкою до судового розгляду справи.
4. Отримати рішення суду у Вашій справі.
5. Завершення оформлення спадщини у нотаріуса.

Строки є дуже важливими у процесі спадкування. На час відкриття спадщини визначається перелік спадкоємців, які закликаються до спадкування. Також визначається майно, яке входить до спадкової маси,  належить спадкодавцю на момент смерті. З дати відкриття спадщини обраховується строк для її прийняття. Важливе значення при відкритті спадщини має час її відкриття. Часом відкриття спадщини є день (дата) смерті спадкодавця, яка зазначена у свідоцтві про смерть, яке видається відділами державної реєстрації актів цивільного стану.

Визначення часу відкриття спадщини є важливим з урахуванням того, що саме від цього моменту обраховується шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Важливо (!), спадкоємці повинні подати протягом 6-ти місяців з дати смерті спадкодавця заяву нотаріусу про вступ та прийняття спадщини. Про цей строк не варто забувати під час воєнного стану на всій території України. Зміни до законодавства в частині 6-ти місячного строку для прийняття спадщини не були внесенні. Тобто, Вам потрібно розраховувати саме на цей строк.

В разі пропущення строку для вступу у спадщину, спадкоємець вважається таким, що її не прийняв.

Як поновити строк для вступу у спадщину?

Якщо цей строк пропущено, то його поновлення може відбутися виключно в судовому порядку та з поважних причин:

• Тривала хвороба спадкоємця;
• Відрядження довготривале та закордонне;
• Воєнний стан та активні бойові дії;
• Незнання про наявність заповіту;
• Мобілізація спадкоємця;
• Перебування в місця відбуття покарання та позбавлення волі;

Тобто, для поновлення строку прийняття спадщини потрібні обставини, які реально перешкоджали особі звернутися із заявою про вступ та прийняття спадщини).

Для цього спадкоємець за законом або за заповітом, який пропустив 6-ти місячний строк для прийняття спадщини повинен обов’язково звернутися до суду із позовною заявою про встановлення додатково строку для прийняття спадщини. Дане питання Вам допоможе вирішити адвокат по спадком справам. Не варто вирішення цієї справи відкладати на потім, на колись. Адже, час дуже дорогоцінна річ, втративши яку Ви втрачаєте кошти та можливості.

В народі є вислів: «Ви не знаєте своїх родичів до того моменту, поки не ділили з ними спадщину». В цих словах є звичайно доля правди. Адже, часто при поділі спадщини виникають конфлікти, а іноді і трагічні події між членами родини.

Для таких випадків цивільне законодавство визначає порядок усунення від отримання спадщини.

Усуваються від спадкування спадкоємці, які:

1. Навмисно позбавили життя спадкодавця.
2. Позбавили життя або вчинили замах на життя когось із спадкоємців.
3. Умисно, свідомо перешкоджали спадкодавцю скласти заповіт, змінити його, скасувати.
4. Позбавленні батьківських прав щодо дітей;
5. Шлюб яких було визнано недійсним або фіктивним.
6. Ухилялися від допомоги спадкодавцю, не дбали про нього, а останній був у безпорадному стані через вік, хвороби.

Скільки є черг спадкування за законом?

Всього визначено законодавством 5 черг спадкування:

• Перша – усі діти спадкодавця (в т.ч. неповнолітні), живі батьки, другий з подружжя, який залишився живим.
• Друга – рідні брати і сестри спадкодавця, також баба, дід.
• Третя – рідні дядько та тітка.
• Четверта – особи, які проживали однією сім’єю із спадкодавцем не менше 5-ти років до моменту відкриття спадини.
• П’ята – усі інші родичі до 6-ої лінії спорідненості.

Як змінити черговість успадкування?

Зміна черговості спадкування – це фактично зміна порядку отримання спадщини між спадкоємцями.

Можлива двома способами:

1. Договірний (на підставі нотаріально посвідченого договору між спадкоємцями).
2. Судовий (за рішенням суду про усунення деяких спадкоємців від спадкування).

При застосуванні судового порядку зміни черговості спадкування Вам потрібна допомога адвоката по спадковим справам. Адже, потрібна підготовка до судового процесу, складення документів для суду та збір доказів. Самостійно підготуватися до суду важко та можна не отримати дієвого результату. Тому, краще це питання довірити фахівцю та не мати додаткових хвилювань.

Дуже важливими у процесі спадкування є родинні відносини.  Після смерті спадкодавця, усі спадкоємці звертаються до нотаріуса із заявами про вступ у спадщину. За фактом звернення нотаріус відкриває спадкову справу, куди долучає всі подані документи.

Право на спадкування, яке виникає у день відкриття спадщини, мають та можуть реалізувати живі фізичні особи, які визначені у заповіті. Однак, якщо заповіт не був за життя складений померлою особою або його визнано недійсним, або спадкоємці за заповітом відмовилися від прийняття спадщини, чи залишилося майно, яке не охоплене заповітом, то процедура спадкування відбувається у порядку визначеному для спадкування за законом, відповідно до черговості спадкоємців.

Законодавством визначено спеціальне коло осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, навіть якщо є діючий заповіт:

• Усі малолітні (до 14 років) та неповнолітні (до 18 років) діти спадкодавця.
• Повнолітні (після 18 років) непрацездатні діти спадкодавця.
• Непрацездатний один з подружжя, який є живим та непрацездатні батьки.

Непрацездатними є особи, які досягнули пенсійного віку або мають І, ІІ або ІІІ групу інвалідності. Дані особи спадкують половину частини, яка припадала б кожному з них у разі успадкування за законом (обов’язкова частка). Величину обов’язкової частки у спадщині може бути зменшено судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Часто виникають ситуації, коли відсутність, пошкоджені або втрачені документи, які підтверджують родинні зв’язку з померлою особою – спадкодавцем. В такому випадку потрібно звертатися до суду та встановлювати факт родинних відносин. У цьому Вам допоможе адвокат по спадковим справам.

Першочергова Вам потрібно:

1. Записати на консультацію, заповнивши форму для зв’язку або за номером: 097-58-74-679. Консультація можлива онлайн або у офісі.
2. Повідомити адвокату всі відомі Вам обставини, надати документи.
3. Юрист підготує заяву до суду, допоможе зібрати докази, довідки, архівні довідки та представить інтереси в суді.
4. Отримання рішення суду про встановлення факту родинних відносин.
5. Оформлення спадщини у нотаріуса.

Важливим при спадкуванні є процес прийняття або не прийняття спадщини.

Відомо, що спадщина приймається шляхом подання протягом 6-ти місяців з дня смерті спадкодавця заяви приватному або державному нотаріусу.

Ви можете прийняти усю спадщину або від неї відмовитися. НЕ можна частково прийняти спадщину.

Успадковуються навіть борги та кредити.

У цивільному та спадковому законодавстві є норма, яка визначає ще й такий порядок прийняття спадщини:

• Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем (в тому числі і на день смерті) є таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-ти місячного строку він не заявив нотаріусу про її відмову.

Тобто, основна особливість успадкування в даному випадку це постійне проживання із спадкоємцем та прийняття спадщини фактично, через спільне проживання.

Але це має бути дійсно спільне проживання, а не просто факт реєстрації (прописки) за однією адресою.

В дальшому при оформленні документів на майно нотаріус зможе затребувати від Вас документ про спільне проживання з померлим на день смерті. Таким документом є рішення суду про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на день смерті.

Постає логічне запитання: як отримати рішення суду?

Для отримання рішення у Вашій справі Вам потрібно звернутися до кваліфікованого адвоката по спадковим справам для отримання рішення суду.

Відкриття спадщини не може відбуватися будь-де. Місцем відкриття спадщини є останнє відоме місце (адреса) проживання спадкодавця на момент смерті. При цьому, найчастіше на практиці враховується останнє зареєстроване місце проживання (адреса прописки) спадкодавця на день смерті. Про це спадкоємцям надається відповідна довідки, витяг орану місцевого самоврядування за місцем померлого.

Місце проживання спадкодавця може бути невідоме або взагалі відсутнє. В такому випадку, спадщина відкривається за місце знаходженням нерухомого майна або більшої його частини, а при відсутності нерухомого майна — місце знаходженням основної частини рухомого майна.

Чітке визначення місця відкриття спадщини має важливе значення для врегулювання питань, пов’язаних з порядком спадкування:

1. Приватний або державний нотаріус за місцем відкриття спадщини вживає заходів до охорони спадкового майна.
2. Спадкоємцями подаються до нотаріуса заяви про прийняття спадщини.
3. Нотаріус видає спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину.
4. Кредитори спадкодавця пред’являють претензії до спадкоємців.

Однак, якщо є спір з приводу місця відкриття спадщини або його неможливо встановити, потрібно звертатися до суду із заявою про встановлення факту місця відкриття спадщини. Тут Вам вже потрібна допомога адвоката по спадковим справам та підготовка до суду.

Після судового розгляду, Ви отримаєте рішення суду, яким буде визначено місце відкриття спадщини. Так Ви зможете завершити процес оформлення спадщини.

За законодавством України кожна фізична особа, яка є дієздатною, за життя може розпорядитися своїм майном на випадок смерті. Таке розпорядження повинно бути здійснено у встановленій формі, шляхом складення заповіту.

Однак, після смерті спадкодавця живі спадкоємці можуть не погодитися із залишеним ним заповітом. Тоді розпочинається процедура оскарження заповіту нотаріуса.

Що таке заповіт?

Заповіт є спеціальним документом та має встановлену форму. Стаття 1247 Цивільного кодексу України визначає, що заповіт укладається у письмовій формі, із зазначенням місця, тобто, в якій адміністративно-територіальній одиниці укладається (наприклад м. Київ) та часу його складення. В заповіті вказується повна дата та точний час його укладення та посвідчення (наприклад, двадцять восьме березня 2023 року о 09 годині 15 хвилин). Вчинення заповіту в усній формі не допускається. Заповіт укладається у двох однакових примірниках, один з яких видається заповідачу, а інший – зберігається у нотаріальній конторі.  Також заповіт особисто підписується заповідачем.

Як оскаржити заповіт?

Першочергово для оскарження заповіту потрібно проконсультуватися з адвокатом по спадковим справам.

Спадкоємці та заінтересовані особи, які вважають, що існують підстави для визнання заповіту недійсним можуть звернутися до суду із позовною заявою про визнання заповіту недійсним, яка розглядається в порядку загального позовного цивільного судочинства. Суд за наслідками подання такої позовної заяви розглядає справу, досліджує поданні сторонами та витребуванні докази і приймає відповідне рішення. Якщо в судовому порядку порядку доведено та визнано недійсність заповіту, спадкування в такому випадку буде відбуватися в порядку, який визначений для спадкування за законом.

Саме при оскарженні заповіту адвокат допоможе Вам у суді захистити порушенні права та підготуватися до судового процесу.

При цьому, особа, яка складає заповіт (заповідач) має право будь-яким чином, на власний розсуд, розподілити частки у майні, що перейде спадкоємцям. Особа може заповісти все майно або частину майна спадкоємцям, при цьому виділяючи конкретні частки (наприклад, 1/2, 1/4, 2/3 тощо), або ж просто-напросто заповісти все майно або частину майна без визначення конкретних часток (наприклад, «…все моє майно, де б воно не знаходилося і з чого не складалося заповідаю…».

Заборонено у заповіті здійснювати затирання, підчистки слів, дат та інших обов’язкових реквізитів. Обов’язково цей документ має містити повні паспортні та ідентифікуючі дані заповідача та спадкоємця, а також майно або частка у майні, яке заповідається.

Щодо майна, то потрібно вказувати його повні дані і відомості: точну адресу, кадастровий номер (для земельних ділянок), тощо. У майбутньому це необхідно для того, щоб не виникло труднощів та питань під час виконання заповіту.

Частими підставами для оскарження заповіту є:

• Складення особою у стані не усвідомлення дій та їх значення;
• Підробка підпису та інших даних;
• Складення під примусом, погрозою, шантажем.

Однак, щоб розібратися з підставами оскарження заповіту нотаріуса, потрібно завжди звертайся за професійною правничою допомогою.

Спадкові спори – досить обширна сфера, яка може включати значку кількість судових процесів, оскаржень тощо. Без кваліфікованої допомоги адвоката по спадковим справам, в разі виникнення спору, – Вам не обійтися. Самостійно без юридичної обізнаності вирішувати ці проблеми складно, а інколи – це матиме негативні наслідки у вигляді витрати майна або грошей.

Ще однією правовою проблемою може бути спадковий договір. Це особливий вид договору, за умовами якого набувач майна зобов’язується виконувати розпорядження відчужувача, а в разі смерті останнього – набуває право власності на визначене у договорі майно. 

Спадковий договір оскаржується в судовому порядку, як і інші види правочинів.

Такий договір потрібно укладати обов’язково порадившись із правознавцем. А його умови – не повинні суперечити вимогам законодавства.

Оскарження спадкового договору може відбуватися за позовом набувача, відчужувача або заінтересованих осіб. Також можливе розірвання даного правочину на вимогу однієї зі сторін.

Про те, в будь-якому разі раджу завжди при вирішення юридичних спорів звертатися до адвокат по спадковим справам.